Бомбовка, -ки, ж. Ягоды на ботвѣ картофеля.
Здава́тися, здаю́ся, -є́шся, сов. в. зда́тися, зда́мся, здаси́ся, гл. 1) Сдаваться, сдаться, поддаваться, поддаться, уступать, уступить. Ти дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. 2) Полагаться, положиться на. Та на волю Божу здайся. Ти по сім боці, я по тім боці, передайся до мене, ти чорнява, кучерява, не здавайся на мене. Я оце здався на мого Форнагія, чи не налагодить він того діла. 3) Ссылаться, сослаться. Здався циган на свої діти. Що сьому правда, — здаюсь на людей. 4) Казаться, показаться. Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Ой здається, моє серце, що ти мальована. 5) Годиться, пригодиться, быть нужнымъ. Про що мені здались нікчемні руки? Нащо він мені здався? Що я вам на сміх здався, чи що?.
Курявиця, -ці, ж. = курява.
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. — Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає!
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Пайда, -ди, ж.
1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла.
2) Удача. Як нема пайди, то и з хати не йди.
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Смерть, -ти, ж. Смерть. Не смійсь, не смійсь, вражий сину, горе тобі буде: хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Смерть мене постигає саму. Ум. смертонька. А за мною молодою ходе смертонька з косою.
Тирша, -ші, ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній.
Фертиґати, -ґаю, -єш, гл. Играть на свирѣли.
