Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Горю́шний, -а, -е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю.
Обманювати, -нюю, -єш, сов. в. обманити, -ню́, -ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня.
Роскачати Cм. роскачувати.
Слух, -ху, м.
1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не видано, щоб такая буря злая на козаків так моцно виступала й уставала.
2) Вѣсть, слухъ. Прийшли слухи до милої, що милого вбито.
3) мн. Уши. Зараз одчинились йому слухи. Заячьи уши. Знає свиня, — шанувавши сонце святее, образи святії і слухи ваші, — що перець.
Стрельчик, -ка, м. = стрільчик. Ой не літай, сіра утко, до озера води пити, засідають два стрельчики, хочуть тебе вбити.
Шнурівка, -ки, ж.
1) Сортъ табаку съ крупными листьями.
2) = шнуровиці. Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована. Взяла спідницю і шнурівку.
Шовковий, -а, -е. 1) Шелковый. Шовкова плахта не к будню, а к святу.
2) шовко́ва трава. Раст.: a) Stipa pennata L. б) Phalaris arundinacca L. Var picta. Ум. шовковенький. Зав'яжи мені головоньку, бо то мені болить дуже, хусткою біленькою, біленькою да шовковенькою.
