Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Що буйниї вітри буйно повівають. Буйно конем по вулиці проїзжав.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували.
Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до 3) Доказывать, доказать.
Заціди́ти, -джу́, -диш, гл. Сильно ударить, хватить. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. По потилиці й заціде.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. Піт так і капотить із лоба.
Кролячий, -а, -е. Кроликовый, кроличій. Червоні кролячі очі.
Намо́чувати, -чую, -єш, сов. в. намочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Намачивать, намочить. Не бий, не печи, — тільки язик намочи. Щоб тебе дощ намочив! Намочила сорочки.
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала.
Пробиванка, -ки, ж. = пробуток. Ей родино, родинонько, та й родичі мої! Прийдім, прийдім посмотріти пробиванки мої.
Усоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться. Губи (родъ грибовъ) як усоліють, то такі гарні.
