Бачність, -ности, ж. Предусмотрительность. До права треба мати два мішки: один грошей, а другий бачности. Ном. № 11446. мати на бачності. Имѣть въ виду. матися на бачності. Быть на сторожѣ, быть осторожнымъ. Cм. обачність.

Великий, -а, -е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. великого стоїти. Много стоить; много значить. велика дорога. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Н. п. велика голова. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. Ном. великий луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Эварн. Вольн. запор. казаковъ. (2-е изд.) 124, 274. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ном. № 757. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. Шевч. 56. великий піст. Великій постъ. Ном. № 6410. великий понеділок, вівторок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. Ном. № 11567. велика руїна. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. великий час. Продолжительное время. не за великий час. Въ короткое время. великого коліна, великої руки. Знатный, родовитый. Св. Л. 217. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Ном. Великий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.

Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.

Гальовина, -ни, ж. = галява. Лохв. у.

Золотавий, -а, -е. Золотистый. Прегарні золотаві сни. Млак. 95.

Прошивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прошити, -шию, -єш, гл. 1) Прошивать, прошить. 2) Пронзать, пронзить. Коли втече від гострого заліза, то мідний лук прошиє його наскрізь. K. Іов. 45.

Різець, -зця, м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. Вас. 192. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. Вас. 147, 149. Шух. I. 306. 3) У ложечниковъ: ножъ съ кривымъ лезвіемъ, посредствомъ котораго вырѣзываютъ углубленіе ложки; лезвіе называется — лижна, рукоять — колодка. Шух. І. 247. 2) Рѣзецъ, инструментъ для подрѣзки сотовъ. Черк. у.

Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу». Лубен. у.

Скопувати, -пую, -єш, сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. (Залюб.). Дорожку скопила, руту посіяла. Чуб. V. 422. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли. Рудч. Ск. І. 188.

Фляворити, -рю, -риш, гл. Болтать безъ умолку, трещать, пустословить. Фр. (Желех.)