Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шинкарка

Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица. Ум. шинкарочка, шинкаронька. Ой п'ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИНКАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИНКАРКА"
Борсання, -ня, с. Метаніе въ разныя стороны.
Викришити, -шу, -шиш, гл. Превратить въ крошки.
Ворожнета, -ти, ж. Вражда. Од лихої ворожнети заховаєшся за мене. К. Псал. 81.
Зви́снути Cм. звисати.
Косарка, -ки, ж. 1) Сѣнокосильная машина. Екатер. у. ( Залюбовск.). 2) мн. = косарик 2. Вх. Пч. І. 10.
Людожерний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Людожерне панство завдавало (людям) неронівські інквізіційні муки. К. Кр. 25. Почули свіжу кров сі людожерні птиці. К. Дз. 11. Гучить з гармат стреляння людожерне. К. ЦН. 268.
Перекіс, -коса, м. = покіс. Вх. Зн. 47.
Позаповідати, -даю, -єш, гл. 1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці. Федьк. 2) = позаказувати. Вх. Уг. 260.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника. Шух. I. 289, 128, 129. Гол. Од. 70.
Турати, -ра́ю, -єш, гл. Обращать вниманіе. Та того козак, того Нечай, того не турає. АД. II. 71. Собаки брешуть, а він і не турає. Борз. у. Кошеня й не турає, що собаки брешуть. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИНКАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.