Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

широкончик

Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 496.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИРОКОНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИРОКОНЧИК"
Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Дже́рґа, -ґи, ж. Родъ подушки. Ослін чи ліжко застелені постелею: сіном, ліжниками, а в головах є джерґа (підклад з ліжника або сіна). Шух. І. 98.
Дралимо́на нар. = драла. Харьк.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.
Латка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лата. 2) Дѣтская игра, въ которой играющій бьетъ ладонью по спинѣ сосѣда и убѣгаетъ, а ударенный долженъ кому-либо передать ударъ (латку). Ив. 47.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. І. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.
Роспиндитися, -джуся, -дишся, гл. Разважничаться, заважничать, надменность показать.
Торбешка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу. Гол. ІІ. 703.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИРОКОНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.