Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

широкончик

Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 496.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИРОКОНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИРОКОНЧИК"
Бенькетува́ння, -ня, с. Пированіе.
Довгоши́й, -шия, м. Съ длинной шеей.
Зажи́ти Cм. заживати.
За́новать, -ті, ж. Раст. Sotus corniculatus. Шух. І. 21.
Літерату́рний, -а, -е. Литературный. Літературна мова. О. 1861. І. 319. Літературні твори. К. ХП. 38. Літературні робітники. К. ХП. 124.
Острушки, -шок, ж. 1) Цвѣты: кавалерскія шпоры. 2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні. Чуб. І. 52.
Покладень, -дня, м. = поклад 1. Покладень під куркою ви зоставили? Борз. у.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок. КС. 1883. XI. 503.
Реготня, -ні, ж. = регітня. Котл. Ен. VI. 21. Скрізь гармидер та реготня. Шевч. 108.
Чиренка, -ки, ж. = чиранка. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИРОКОНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.