Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору.
Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Єдна́ння, -ня, с. 1) Соединеніе, соглашеніе. 2) Договариваніе.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Невмолот, -ту, м. Плохой умолоть. Коли нерод, так і невмолот.
Партал, -ла, парталь, -ля, м. Остатки овцы, съѣденной волками. Скілько вовків разом кинуться між овець... ото вже кущанка і пропала: одірвали кляті вовки і всю до-щенту поб'ють; аж удень схаменеться чабан, то почне скрізь по степу збірать портали.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Поскиглити, -лю, -лиш, гл. Повыть.
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.
