Даровина́, -ни́, ж. Жертва. І обернувсь Господь до Авеля і до його даровини.
Коронний, -а, -е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. Могоричив, могоричив, поки сказав.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Окривання, -ня, с. Покрываніе.
Переяти Cм. переймати.
Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.
Поославлювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ославити, но многихъ.
Почастувати, -ту́ю, -єш, гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала.
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Cм. черенню́.
