Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкаляруща

Шкаляруща, -щі, ж. = шкаралуща. На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок. Ном. № 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАЛЯРУЩА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАЛЯРУЩА"
Бутель, -тля, м. 1) = пляшка. Вх. Лем. 395. 2) = сулія.
До́вго нар. 1) Длинно. 2) Долго, продолжительно. Добро довго пам'ятається, а зло ще довше. Ном. № 4434. Ум. Довге́нько. І довгенько ви жили з ним. МВ. ІІ. 35.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують. МУЕ. III. 44.
Зба́нка, -ки, ж. = збан.
Зловіщуватий, -а, -е. = зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог. К. Кр. 38.
Навбі́льшки нар. = завбільшки.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Позасмучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Усі товариші його позасмучувалися, як почули про його лихо.
Порохнавий, -а, -е. 1) Истлѣвшій. 2) Превратившійся въ пыль. 3) Сгнившій. Порохнавий зуб. ЕЗ. V. 183.
Розмножувати, -жую, -єш, сов. в. розмно́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Размножать, размножить. Не єсть то пташок, то Вожая сила, шо по всьому світі людей розмножила. Чуб. III. 447.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКАЛЯРУЩА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.