Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шинка

Шинка, -ки, ж. 1) Ветчина. мн. шинки. Родъ кушанья изъ ветчины съ чеснокомъ и перцемъ. МУЕ. І. 105. 2) Дощечка, которую ткачъ закладываетъ между нитями основы, чтобы онѣ не путались. МУЕ. III. 21. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИНКА"
Булінька, -ки, ж. Ум. отъ буля.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота. Н. Вол. у.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.
Задумливий, -а, -е. Задумчивый. Левиц. І. Правда, 1868. 461.
Заїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. заї́стися, -ї́мся, -ї́сися, гл. Грызться, кусать другъ друга. Бджоли заїдається. О. 1861. XI. Свид. 69. 2) Ссориться, поссориться, поспорить. Заїлись із гетьманом пани — порубають. ЗОЮР. II. 167. Заївся писарь з старшиною. Канев. у. 3) Сильно нападать, лаять (о собакѣ).
Зате́мне́ння, -ня, с. Затемненіе, помраченіе. Затемнення історії. К. Кр. 23.
Оскомистий, -а, -е. Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній. ЗОЮР. І. 217.
Судний 1, -а, -е. Годный. Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило. Брацл. у.
Фітчик, -ка, м. = фітик. Вх. Лем. 477.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити. Ном. № 4007.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.