Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шарпонути

Шарпонути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть съ силой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАРПОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАРПОНУТИ"
Буглав, -ва, м. Раст. Conium maculatum. ЗЮЗО. І. 119. Вх. Пч. II. 30.
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Відгуляти 2, -ля́ю, -єш, гл. Отпраздновать, отпировать. Зараз одгуляли весілля. Рудч. Св. І. 129.
Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться. Лубен. у.
Дхну́тися, дхне́ться, гл. безл. Вздохнуться. Нехай мойму миленькому легесенько дхнеться. Чуб. V. 570.
Комедіянський, -а, -е. Смѣшной, комедіантскій. В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке. Левиц. І. 491.
Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви. К. ПС. 111.
Познатися, -на́юся, -єшся, гл. = пізнатися.
Стріпнути, -ну́, -не́ш, гл. = стрепенути. Стріпнула сивими крильцями. Грин. III. 362. Стріпне залізом, — залізо забряжчить на їй. МВ. (О. 1862. II. 102).
Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАРПОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.