Братки, -ків, м. мн. Щипцы для углей.
Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
За́годі нар. Заранѣе, заблаговременно. Гляди ж, приходь загоді.
Кльока, -ки, ж. = квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный.
2) Шероховатый (о твердой поверхности).
Ле́стівочка, -ки, ж. Ум. отъ ле́стка.
Морг I меж. Выражающее миганіе, морганіе. Кив, морг на його.
Обвітря, -ря, с. Воздухъ, атмосфера. Cм. повітря. Чорний ворон коли не коли скрикував над головою, прорізуючи.... обвітря своїм дужим крилом.
Позлотець, -тця, м. Мишура, сусальное золото. Cм. позлітка.
Привикати, -ка́ю, -єш, сов. в. привик(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Голуб, мати, голуб, мати, к вікну прилітає. «Давай, доню, принадоньку, нехай привикає».
