Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шапчина

Шапчина, -ни, ж. Шапка, плохая шапка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАПЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАПЧИНА"
Бравий, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. МВ. (О. 1862. І. 93). Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Балл. 94. Ум. бравенький, бравесенький. Писарець маленький, на личку бравенький. Н. п.
Буреки, -ків, м. мн. Родъ прѣсныхъ пирожковъ. О. 1862. V. Кух. 36. Вареники съ жировыми вытопками, сваренные въ жирѣ. Мнж. 176.
Грапчу́к, -ка́, м. Сынъ графа, молодой графъ. Гн. II. 141.
Гремі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Гремѣть, издавать сильный, раскатистый звукъ. Грім гремить. Ой стучить гремишь з поля сторожа. Чуб.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Підсмалити Cм. підсмалювати.
Понадкорочувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ).
Поохотити Cм. поохочувати.
Ремно нар. = ревно.
Ханство, -ва, с. Ханство. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАПЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.