Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шваб

Шваб, -ба, м. 1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАБ"
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Помольне, -ного, с. Сборъ хлѣбомъ съ мельницъ.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Прикуп, -пу, м. Прикупленная земля. Прилуц. у.
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Ном. № 2386. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?» МВ. ІІ. 122.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Рабський, -а, -е. Рабскій. Опат. 64.
Рострушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роструси́тися, -шуся, -сишся, гл. Раструшиваться, раструситься, разсыпаться. Жовтенький пісочок, рострусися. Чуб. V. 779.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВАБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.