Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шваб

Шваб, -ба, м. 1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАБ"
Вдовин, -на, -не. = удовин.
Вітрильний, -а, -е. Парусный. Желех.
Гендлювання, -ня, с. = гендель.
Заочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. — о́чі. Уставиться глазами? Смотрѣть не сводя глазъ? Примѣръ Cм. при словѣ заножи́ти.
Натомість, нато́місць, нато́місь, нар. Вмѣсто того, за то. Він скупий, так жінка натомісь щедра. Лебед. у.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав. Борз. у.
Рівнозначний, -а, -е. Однозначащій, равносильный смысломъ. Желех.
Скапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, испакостить.
Тайстровий, -а, -е. Относящійся къ тайстр'ѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВАБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.