Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Хто вище злізе, — дужче пада. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Запаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Запасаться, запастись. З Катеринославу поїхав я на село Михайлівку, щоб запастись там бувалим чоловіком.
Ма 1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. 2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. 3) Дѣтск. Нѣтъ. 4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко!
Пахання, -ня, с. Нюханіе. Ум. паханнячко. Барвіночок да для дівочок, рутка да м'ятка для паханнячка.
Примівник, -ка, м. Знахарь, лѣчащій заговоромъ.
Прирахувати, -ху́ю, -єш, гл. Присчитать.
Садібня, -ні, ж. Питомникъ для растеній.
Скошувати, -шую, -єш, сов. в. скоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить. Косарь непевний, мовчки скосить. Молоде, то як косою скосило.
Чулість, -лости, ж. Чувствительность, нѣжность.
