Безносий, -а, -е. Не имѣющій носа, безносый. Де багато баб, там дитя безносе.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Доруби́ти Cм. дорублювати.
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує.
Мотну́ти, -ся. Cм. мотати, -ся.
Напили́ти Cм. напилювати.
Носок, -ска, м. Ум. отъ ніс. 1) Носикъ. У моєї мами носок довгий. 2) Клювъ птицы. Рання пташка носок чистить. 3) Носокъ (обуви). Перебуйся назад носками. 4) У яйца: острый конецъ. 5) Передняя часть, передній уголъ лезвея топора. 6) мн. Игра: носки.
Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос.
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка.
