Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

швайковитий

Швайковитий, -а, -е. Шилообразный. Вх. Уг. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАЙКОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАЙКОВИТИЙ"
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс. Камен. у.
Оледиця, -ці, ж. = ожеледь. Желех.
Плешня, -ні, ж. = плішня. Сим. 147.
Помівка, -ки, ж. = помовка. Це в нас така помівка. Камен. у.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. Драг. 207. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину. Мир. ХРВ. 129. 2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері. Радом. у.
Рукопис, -су, м. Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ.
Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
Уцідити, -джу, -диш, гл. Нацѣдить (извѣстное количество).
Цвак, -ка, м. Валочка въ ткацкомъ челнокѣ, на которую надѣвается шпулька съ нитками. Мнж. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВАЙКОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.