Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки.
Лакомий, -а, -е. 1) Соблазнительный, заманчивый. Гроші — лакома річ.
2) Алчный, жадный. Ви лакомі на чужі гроші.
Молодя́, -дя́ти, с. Юноша или дѣвушка. Употребляется преимущественно во мн. ч. молодята. 1) Молодые люди. 2) Женихъ и невѣста, молодые; новобрачные, вообще молодое супружество. Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята. Ой ви молодята, молодята! не довго житимете вкупці!..
Перелазити, -жу, -зиш, сов. в. перелі́зти, -зу, -зеш, гл. Перелѣзать, перелѣзть, перепалзывать, переползти. А я сюю бистру річку рачки перелізу. Порота засунені, так я через тин перелізла.
Повідносити, -шу, -сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.
Подоважувати, -жую, -єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Продѣвать, продѣть, просунуть.
2) Прокалывать, проколоть.
Сюра, -ри, ж. Сѣрый сердак.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Ми проскурки було на ціду печемо.
