Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утлий

Утлий, -а, -е. 1) = вутлий. Утлий на мороз. Мнж. 193. 2) утлий. Плохой. Шух. І. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЛИЙ"
Долу́зати, -ваю, -єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.
Дом'Я́ти Cм. доминати.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла. Посл.
Мусува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Котл. Ен. III. 18. Довго він мусував про своє безталання. Полт. г.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу. О. 1862. II. 39.
Озниця, -ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. І. 110.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Позасипляти, -ля́ємо, -єте, гл. = позасипати 2. Бідні діти, де сиділи, там і позасипляли, вечері дожидаючи. Харьк. у.
Помирувити, -рую, -єш, гл. Помазать елеемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.