Безлюдний, -а, -е. Безлюдный. В степу безлюднім.
Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Воячка, -ки, ж. Воительница.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і.
Напаруси́ти, -рушу́, -си́ш, гл. Натянуть полотно. Треба крила (у вітряку) напарусити.
Поліно, -на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ум. полінце, поліночко.
Поросправляти, -ля́ю, -єш, гл. Расправить (во множествѣ).
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Скригиндзати, -дзаю, -єш, гл. = скреготати 1. Скригиндзати зубами.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько.
