Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Жартовни́к, жартовни́ця = жартівник, жартівниця.
Кець-кець! меж. Зовъ свиней.
Нахиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. нахилити, -лю́, -лиш, гл.
1) Наклонять, наклонить. Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш.
2) Склонять, склонить (кого къ чему). Не нахиляв (її) на свою стежку.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. Ум. підкісничок.
Поління, -ня, с. Полотье.
Посушний, -а, -е. О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив.
Тютюнничка, -ки, ж. Жена тютюнника.
Хорошень, -ня, м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень.
