Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Він мѣст. Онъ. Він старшенький. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий.
Кателичка, -ки, ж. Католичка. Ти думаєш, що я мав би кателичку за жінку?
Конвой, -во́ю, м. Конвой. Руки і ніжки закують в кайдани, конвоєм приведуть.
Кукуліжка, -ки, ж. = кукули́чка. Сивая кукуліжка, що на лісі кує.
Плаксійка, -ки, ж. Плакса. Така плаксійка: є чого, нічого, — усе плаче.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Приспособитися Cм. приспособлятися.
Риндя I, -ді, ж.
1) = ринда.
2) Желудокъ, нутро.
Сльозити, -зи́ть, гл. безл. Слезиться, сочиться. Cм. слези́ти.
