Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утоплий

Утоплий, -а, -е. Утонувшій. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОПЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОПЛИЙ"
Ага́ II, нар. 1) = Эге. А казав же він? — Ага! Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! Зробив же він своє діло? — Ага!
Досні́датися, -даюся, -єшся, гл. Дозавтракаться.
Зага́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Желех.
Маршалі́вна, -ни, ж. Дочь маршала.
Огвара, -ри, ж. Что-либо огромное, очень большое. Корова — огвара. Вх. Зн. 43.
Падчерка, падчірка, -ки, ж. Падчерица. Да не жаль мені теї падчерки. Чуб. III. 486.
Протюпати, -паю, -єш, гл. Пройти мелкими шажками; проѣхать медленно.
Розлогистий, -а, -е. = розложистий. Рівчак там розлогий був. Новомоск.
Учутка, -ки, ж. = поголоска. Шух. І. 33.
Швигати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами. ЗЮЗО. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОПЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.