Відпитувати, -тую, -єш, сов. в. відпитати, -таю, -єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати.
Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена.
Затра́та, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, уронъ. 2) Уничтоженіе, истребленіе.
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = клацати.
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий.
Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться.
Пересмалити Cм. пересмалювати.
Поканючити, -чу, -чиш, гл. Поклянчить. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам.
Помисел, слу, м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять.
Потріскатися, -каюся, -єшся, гл. Потрескаться. Ворота кам'яні од великого жару потріскались.
