Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утішатися

Утішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. утішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, имѣть удовольствіе. Ото і недовго вони утішались баранчиком і торбою. Рудч. Ск. II. 133. Мати так уже втішається, що не знає вже, що й робити. Рудч. Ск. ІІ. 94. Не втішайтесь, мої воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШАТИСЯ"
Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка. Шух. I. 124. Гол. Од. 68.
Зачумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Очумѣть.
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра. Камен. у.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1. Желех.
Мига́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мигнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мигать, мигнуть. Зорі... мигали і бризкали світом в сухому прозорому повітрі. Левиц. Пов. 165. 2) Мелькать, мелькнуть. 3) Только одн. в. Ударить. Мигнув попід бороду бурсака. Св. Л. 220.
Переспівуватися, -вуюся, -єшся, гл. Перекликаться пѣніемъ. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата та переспівувались. Левиц. І. 17.
Посімейство, -ва, с. = посемейство. Мнж. 72. Драг. 14.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Уломитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Отломаться. 2) Сломаться. Я на неї задивився — віз мені уломився. Н. п. Вісь йому вломилась Г. Барв. 177.
Шаделина, -ни, ж. = ошада. Вх. Лем. 450.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІШАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.