Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утроба

Утроба, -би, ж. 1) Утроба, животъ. Ном. № 9103. 2) Дитя въ зародышѣ. І утроби нема — Бог милував. Козел. у. 3) Поносъ (когда хотять выразиться вѣжливо). Лохвиц. у. А шо ж, у дитини утроба є? Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТРОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТРОБА"
Безхліб'Я, -б'я, с. Недостатокъ въ хлѣбѣ, безхлѣбье. Одно — безвіддя, друге безхліб'я. АД. І. 117. Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. АД. І. 118. Ум. безхліб'ячко.
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Насолити Cм. насолювати.
Нахлюпати Cм. нахлюпувати.
Оргія, -гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав. Шевч. ІІ. 170.
Позадувати, -ва́ю, -єш, гл. Завѣять, замести (во множествѣ). Позадувало снігом. Вх. Лем. 452.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТРОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.