Доди́бувати, -бую, -єш, сов. в. доди́бати, -баю, -єш, гл. Доходить, дойти съ трудомъ. А я ледве додибала до вашої хати.
Кари, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари.
Ниций, -а, -е. Подлый, низкій, пошлый. Як ница собака, знишку рве. Дітки мої! — каже тоненьким ницим голоском. Чортяці ницу душу продаєш.
Олив'яний, -а, -е. Оловяный. От клятий дмухнув — стала гора олив'яна.
Певність, -ности, ж.
1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати?
2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність.
Покупчитися, -чуся, -чишся, гл. Поторговать.
Потирити, -рю, -риш, гл.
1) Потащить.
2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом.
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Тьху! II, меж., выраж. досаду, неудовольствіе. Тьху, каже, біс його батькові, оттака хороша, та жидам воду носила.
