Від'Їздити 2, -джу, -диш, сов. в. від'їхати, -їду, -деш, гл. 1) Отъѣзжать, отъѣхать отъ чего. Від'їхав уже від воріт. 2) Уѣзжать, уѣхать. До города Крилова від'їздити.
Відчеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Відчепися! нападися на кого багатшого.
Дратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. 2) Раздражаться.
Загу́да, -ди, ж. Порицаніе. Яку ж загуду сім дровам зробите?
Кошва, -ви, ж. соб. Кошки.
Кусі! Cм. кусати.
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила.
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались.
Ханський, -а, -е. Ханскій.
Шибка, -ки, ж.
1) Оконное стекло. Cм. шиба.
2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку.
