Військовий, -а, -е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета.
Голісінький, -а, -е. Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку.
Задобі́дній, -я, -є. Предобѣденный. Задобідня година.
Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. 93.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак.
1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок.
2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.
3) Насѣк. Cerambux. Червоні козачки... ворушаться по землі.
4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1.
Петро, -ра, м. пт. дергачъ.
Прихильник, -ка, м. 1) Человѣкъ расположенный къ кому. 2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Роптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть?
2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче.
