За́якоритися, -рюся, -ришся, гл. Согнуться. Дивись, як якорь заякорився.
Змерзлюка, -ки, ж. Зябкая женщина.
Китай, -таю, м.
1) Китай.
2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Будем драти, пане брате, з китаю онучи.
3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає.
Кнап, -па, м. Ткачъ.
Конопляний, -а, -е. Конопляный. Залізний вовк, конопляний хвіст. (Голка).
Марни́ця, -ці, ж. Пустякъ, ничтожная вещь.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл.
1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ).
2) Не слышать, не услыхать.
Обомліти, -млію, -єш, гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла.
Полаз, -зу, м. Каждый изъ случающихся въ филипповскій постъ праздниковъ.
Тягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. 2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся — п'янице, ледащо! 3) Таскаться, волочиться. Жив чоловік з жінкою, та жили вони погано, бо вона неслухняна була і все тягалась. Не переставала тягатись із кавалерами до сивої коси. 4) Возиться около чего, тащить. Загрузли в його коні в болоті: вже він і так, і сяк з ними тягався. о) Судиться, вести процессы Коза з вовком тягалася: тільки шкурка зосталася.
