Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

часточка

Часточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ частка. Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка. Чуб. II. 106. Я свою вже часточку прожив, слава Богу. Шевч. 2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина. Мил. 170. 3) Частица св. Даровъ. Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре. Грин. II. 25. 4) дати, подати на часточку. Подать о здравіи, за упокой. Дід подав на часточку за охвицерське здоров'я. Г. Барв. 508. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло. Ном. № 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАСТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАСТОЧКА"
Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
Звіздяне́нький, -а, -е., Ум. отъ звіздяний.
Морі́г, -рогу, м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. Гол. IV. 194. На морозі добре лежати. Н. Вол. у. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. Н. п. Ум. моріжок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці. Мир. ХРВ. 39.
Обдальний, -а, -е. Болѣе далекій, нѣсколько дальше находящійся. Од ближніх сусід і обдальних. Вх. Лем. 441.
Одерачка, -ки, ж. Родъ гребня, которымъ расчесываютъ ленъ послѣ того какъ очистять его отъ кострики. Вх. Уг. 249.
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Обжигать, обжечь. 2) Отоплять, отопить.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города. Ворон. г.
Плавця нар. Вплавь. плавця піти. Пуститься вплавь. Вх. Зн. 49.
Потомний, -а, -е. , пото́мній, -я, -є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу. О. 1861. VI. 169.
Прочунювати, -нюю, -єш, сов. в. прочуняти, -няю, -єш, гл. 1) Приходить, прійти въ себя. 2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться. О. 1862. X. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАСТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.