Бо-зна = біг-зна. Богъ знаетъ. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо-зна й за віщо вже. бо-зна-колишній. Очень давній. Хліб черствий, бо-зна-колишній. бо-зна що. а) Богъ вѣсть, что. б) Пустяки. Не говоріть бо-зна чого.
Зди́хатися, -хаюся (шуся), -хаєшся (шешся), гл. 1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Не здишусь — так набігався. 2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Не здихався біди.
Знемага, -ги, ж. Изнеможеніе, утомленіе. В мене була дуже працьовита кобила, — чи на гору там, чи що — й знемаги їй нема. Cм. знемога.
Мерзе́ний, -а, -е. Мерзкій, гадкій, отвратительный, омерзительный. Таке ж бридке, таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене (болото). Ой на чужій на улиці верба не зелена, ой тим вона не зелена, що челядь мерзена. Ум. мерзененький.
Отцей, отця́, отце́, мѣст. = отсей.
Переводити I, -джу, -диш, сов. в. перевести, -веду́, -де́ш, гл.
1) Переводить, перевести. Перевела Явдоха свій цех через дорогу.
2) Переплетать, переплести, перевить. (Коса) чорним шовком заплетена та золотом переведена.
3) Изводить, извести, уничтожать, уничтожить. Як же його перевести з світу, щоб не було на світі. Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно у нас хліб переводиш.
3) Портить, перепортить, испортить. Пани переведуть, що й собака не їстиме.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Получати, -ча́ю, -єш, сов. в. получи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Соединять, соединить. Чей нас Бог получить з собов, — будеме щасливі.
2) Получать, получить. Іди, синку, та за рідне браття, та получиш мій синочку, государське плаття.
Пропащий, -а, -е. Погибшій, пропащій. Вона за тобою буде пропаща. Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі. пропащі світи. Пропало все. З тієї ляхівка вийшла, та така, що з голими руками не приступай; а сей москалем став. Пропащі світи!
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає.
