Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чекман

Чекман, -на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. Cм. чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕКМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕКМАН"
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422.
Йолоповатий, -а, -е. Глупый. Йолоповатому хліб попадається, та не вміє їсти. Лебед. у.
Нижняк, -ка́, м. 1) = нижник 2. Борз. у. 2) Южный вѣтеръ, вѣтеръ съ низу рѣки. Cм. низовий 2, низовка.
Сахар, -ру, м. = сахарь.
Спичасто нар. Остроконечно.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку! Чуб. І. 274.
Торкатися, -каюся, -єшся, сов. в. торкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться. До тіла він не торкався. Ком. II. 60.  
Тупий, -а, -е. 1) Тупой, не острый. Тупий ніж. 2) Неостроконечный. Коротке лице з коротким носом і тупою бородою. Левиц. Пов. 10. 3) Тупой, неспособный.
Чвіртка, -ки, ж. = чвертка 2. Чуб. II. 51. Дав йому чвіртку жита. Чуб. II. 50. Ум. чві́рточка. Дай мені чвірточку жита, нехай жінка спече хліба, бо нема чого їсти. Чуб. II. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕКМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.