часина

Часина, -ни, ж. Время, минута. Мет. 254. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Стор. МПр. 57. Ум. часинка. МВ. ІІ. 130. часиночка. Чуб. II. 97. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. К. ЧР. 313. Забіг на часиночку до удови. Рудч. Ск. II. 54.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 446.

Випадкові слова

Баранник, -ка, м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36.

повністю...

Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.

повністю...

Замайструва́ти, -рую, -єш, гл. Приняться мастерить.

повністю...