Бліхувати, -хую, -єш, гл.
1) Бѣлить (лень, полотно).
2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют.
Велемудрий, -а, -е. Весьма мудрый.
Виглядіти, -жу, -диш, гл.
1) Испортить глаза долгимъ смотрѣніемъ. Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі.
2) Воспитать, виняньчить. Вона вигляділа всіх дітей о. Хведора і молоду Ганю.
Відлатати, -таю, -єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Клубук, -ка, м. Круглый, куполообразный навѣсъ надъ гончарной печью.
Потухати, -ха́ю, -єш, сов. в. потух(ну)ти, -хну, -неш, гл. Потухать, потухнуть.
Рвати, рву, рвеш, гл. 1) Рвать, разрывать. Хто се, хто се по тім боці рве на собі коси? Тиха вода греблі рве, а бистра тамує. Не рви нитки. 2) Рвать, срывать. По садочку йшла, квіточки рвала. Козаки ідуть, гурки рвуть. 3) О собакѣ: кусать. Собака собаки не рве. 4) Терзать. Заступи мене, благаю, щоб не рвали мою душу. 5) рвати бо́ки. Надрываться отъ омѣха. Аж боки рвав од сміху.
Смачен, -чна, -не, с. = смачний. Без штуки і борщ не смачен.
Чахлик, -ка, м. Рубаха, застегиваемая сзади.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.
