Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ.
Зажирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заиграть, зашалить.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать.
Козацький, -а, -е. 1) Казацкій, принадлежащій казаку. Не китайкою покрились козацькії очі.
2) Казацкій, рыцарскій, воинскій. Ой засію я надії і думи високі у козацькій, у лицарській натурі широкій. козацьке мо́ре. Черное море. Чорне, або по старосвітському Козацьке море. козацьке сонце. Луна. Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо як ризу козацький залізняк. Раст. Phlomis pungens Wild.
Наді́лок? лку? м. Ножны для сабли? Тогді козаки шаблями да наділками суходіл копали.
Обважнити, -ню, -ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби).
Пописувати, -сую, -єш, сов. в. пописати, -пишу, -шеш, гл.
1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листе пописує. Там (у книгах) усе як раз пописано.
2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер.
Скучно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько.
Стрілка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. Пустимо стрілку як грім по небу. стрілка-пірка. Пернатая стрѣла. Я свого сина сама вгадаю — по стрільці-пірці, по красній дівці. 2) Стрѣлка (въ часахъ, компасѣ и др.). 3) Трубчатый стебель у хлѣбныхъ растеній, у лука. Жито вже викида стрілки. Ще хліб і досі росте у стрілку, а поки колос викидатиме, то ще підождемо. Цибуля погналась в стрілки. 4) Дышло у воза. 5) Рычагъ въ маслобойнѣ. 6) Значекъ на ухѣ овцы: вырѣзка остраго угла. Cм. стрівка.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать.
