Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

час

Час, -су, м. 1) Время, пора. Чуб. І. 4. З того часу ставок чистий заріс осокою. Шевч. В часі погоди бійся великої води. Ном. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Н. п. Час-година упливає, страшний суд ся приближав. Чуб. І. 220. Нема в його часу ані година. МВ. (О. 1862. III. 45). вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. О. 1861. XI. 32. час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. Харьк. г. без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. Гол. IV. 483. в час. Вовремя. Чи в час, чи ні, — діло розпочато. Полт. на час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. Н. п. з часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. Сим. 235. не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. Полт. одного́ часу. Однажды. по часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. Н. Вол. у. По часі зроблю, а тепер нема коли. Н. Вол. у. про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. Камен. у. тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. Рудч. Ск. у вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II. 14. яко́го часу? Въ какое время? дай, боже, час добрий! Счастливой дороги! Ном. № 11368. 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Котл. Н. П. 350. Час їхати. МВ. (О. 1862. III. 52). Ой-годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. часо́к, часо́чок. Чуб. V. 52. Приходь лиш, брате, на часок! Гліб. А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись! Шевч. 327.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАС"
Глупуватий, -а, -е. Глуповатый. Оженився дурний та взяв глупувату, та не знали, що робить — запалили хату. Ном. № 9014.
Запха́ти, -ся. Cм. запихати, -ся.
Кочет, -та и ко́четь, -тя, м. 1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню. Чуб. VII. 399. 2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло. Мнж. 179.
Милі́ння, -ня, с. Мыльная вода. Підмочене у Вислі мило зібрав, роспустив на миління, злив у бочку. Ном.
Непомилешно, непомильно, нар. Безошибочно. Твердо й непомилешно темний править службу божу. МВ. І. 16.
Палія, -лії ж.? У городі шевлія, а на шевлії палія, а на палії ластівка звила собі гніздечко. Грин. III. 534.
Позатаскувати, -кую, -єш, гл. Затащить, затянуть (во множествѣ).
Попідковузати, -вую, -єш, гл. Подковать (во множествѣ).
Сідлати, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає. Чуб. V. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.