Глиця, -ці, ж. 1) Деревянная игла: а) для нанизыванія капустныхъ листьевъ. б) для вязанія сѣти. в) вмѣсто челнока при тканіи ситъ и рѣшетъ. 2) Хвоя, игла хвойнаго дерева. 3) Балясина, столбикъ въ перилахъ, оградѣ. 4) Въ крылѣ вѣтряной мельницы: каждое изъ поперечныхъ бревнышекъ, проходящихъ сквозь рамено, на которыхъ настлано крыло. 5) Поперечная соединительная жердь, поперечное соединительное бревно, напр. въ боронѣ. 6) = кладка. Гей там річка, через річку глиця. 7) «Деревянная линейка съ закрѣпленнымъ концемъ и вырѣзомъ для наматыванія пряжи при плетеніи сѣтей». 8) При тканіи ковра: линейки для раздѣленія верхнихъ и нижнихъ рядовъ основы ковра. Ум. гличка.
Гурт 1, -та́, м. 1) Стадо (о скотѣ). По сусідству чужі гурти і отари скрізь паслись. 2) О людяхъ: толпа, собраніе, общество, компанія. Женуть гуртами християн у колізей. У гурті, то й смерть не страшна. У гурті каша їсться. Просимо до гурту. 3) О неодушевленныхъ предметахъ: группа. Кожну зірку нарізно не запримітиш, а хиба тільки цілий гурт їх. 4) В гурт, до гу́рту. Въ одно мѣсто, вмѣстѣ. Вовк, медвідь і кабан зібрались у гурт. Проциндрив Солопій горох і просвистав, а за горохом в гурт і жито, і пшеницю. Ходім же до гурту. 5) За гурт. Вмѣстѣ. Бувайте здорові! промовив усім нам за гурт. 6) Гурт на гурт. Всего на всего. Скільки зір гурт на гурт усіх, — цьому ще ніхто й рахуби не склав. 7) Продава́ти на гурт. Продавать оптомъ. Ум. Гурто́к.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти.
Незгодливий, -а, -е. Вздорный, сварливый.
Обдерти, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті.
Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись.
Примислити, -лю, -лиш, гл. Придумать.
Тятива, -ви, ж. Тетива. Наготує лук до бою, тятиву тугу натягне. Лука він натягне золотого і трепетну стрілу на тятиву наложить.
