Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лепетуха

Лепету́ха, -хи, ж. 1) Болтунья; ворчливая женщина. Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче — я дівчина молода. Чуб. V. 535. Cм. лепети́ця. 2) Водка. Як нап'ється лепетухи, стане не тверезий. Чуб. V. 1161. 3) дати лепетухи. Убѣжать, удрать. Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. Грин. І. 94. Ум. лепету шка. Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки. Чуб. V. 680.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПЕТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПЕТУХА"
Витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый. Сич витрішкуватий О. 1861. XI. Кух. 16. Витрішкуваті очі. Левиц. І.
Лебайстер, -стру, м. Алебастръ. Черном.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Намурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Настроить (о камен, постройкахъ).
Передешевити, -влю́, -виш, гл. Продешевить.
Племенниця, -ці, ж. = небога.
Полохливо нар. Пугливо, робко.
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Травина 2, -ни, ж. соб. Травы. Ой заросла тота стежка лихом, травиною, де-м ходила, говорила, серденько, з тобою. Гол. II. 350.
Шприх, -ху, м. Спица въ колесѣ. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕПЕТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.