Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

либці

Ли́бці, -ців, мн. Бичевка съ привязаннымъ мясомъ для ловли рыбы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИБЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИБЦІ"
Вірш, -шу, м. Стихъ. вірші. Стихи стихотвореніе. Латинський віршник.....як пак його?.. Ну той, за якого мене в Брацтві випарили різками, як отець ректор піймав у мене за халявою його мудрі вірші. Шевч. 299.
Дзе́ра, -ри, ж. = Дзер. Вх. Зн. 24.
Жада́ний, -а, -е. Желанный. Наступив довго жаданий день. Стор. Пани мої кохані та жадані! Н. Вол. у. Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей? Камен. у.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар. Шух. І. 171.
Підльодний, -а, -е. Находящійся или производимый подо льдомъ. Поп. 98.
Подувати, -ва́ю, -єш, сов. в. подути, -дму, -дме́ш, гл. Дуть, подуть. Вітре буйний, Аквилоне, подми чарами, крилатий. К. Дз. 222. Знав би собі міхом подувати та залізо кувати. КС. 1882. X. 19.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають. Мет. 219. 2) Спадать, спасть (объ опухоли). 3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5677.
Укладальник, -ка, м. = кладільник. Рк. Левиц.
Фалда, -ди, ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. Cм. хвалда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИБЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.