Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лемзати

Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМЗАТИ"
Белелюга, -ги, ж. Сукровица. Желех.
Бескид, -ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
Заки́ркати, -каю, -єш, гл. О курицѣ: закудахтать, закричать: кир, кир! Кв.
Заку́та, -ти, ж. Канура, хлѣвъ. Сім закут, одна свиня. Ном. № 11789.
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно. МВ. І. 36.
Лену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Летѣть. Федьк. І. 27. Леньмо, поленьмо до свого пана. Чуб. III. 440. Кину пером, лену орлом, конем поверну, а до свого отамана таки поверну. Н. п.
Обранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.
Підпорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Присыпать снѣгомъ. Підпорошило трохи дорогу.
Полоскати, -щу, -щеш, гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці. Чуб. V. 414.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕМЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.