Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. ; лужа, родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові.
Виторгувати, -гую, -єш, гл. Выторговать.
Воркнути, -ну, -неш, гл. Мурлыкнуть. А ти, сірий, воркни.
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив!
Залютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує.
Затума́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. затума́ни́тися, -нюся, -нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Зійди, хто світ видав, на горн ті величні, що по-над хмарами затуманились.
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю.
Потворитися, -рю́ся, -ришся, гл. Зариться, желать чего, хотѣть имѣть. Ти ся не потвори на тоту бестію.
Суховень, -вня, м. День безъ росы.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік.
