Баштанчик, -ка, м. Ум. отъ баштан.
Верблюжий, -а, -е. Верблюжій. Іоан був одягнений у верблюжий волос.
Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах.
Відсвічувати, -чую, -єш, гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, ян у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. 2) Отражаться.
Особе нар. Особо, отдѣльно. Бог дихнув духом, і все стало окроме: зерно особе, полова особе, солома особе. Щитають: старих особе, а ягнята особе.
Повповати, -ва́ю, -єш, гл. Понадѣяться. На кого ти, Химочко, повповала, що ти собі Марочка сподобала?
Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. Поникли голови козачі неначе стоптана трава.
Пристріти, -стріну, -неш, гл. Сглазить. Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара? У його, кажуть, ледачі очі: гляне на коня.; завидуючи, то й коневі не минеться.
Розсаджувати, -джую, -єш, сов. в. розсади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Разсаживать, разсадить. Молодиць розсадила, де якій як припало. Ой гаю мій, гаю, розсажсний зрідка!
2) Разсаживать, разсадить, разбить, раздавить. Як ми тебе (барило) не випємо, — бодай, тебе розсадило. Розсадили казан.
Совманути, -ну, -неш, гл. Толкнуть, пихнуть. Пані тільки ногою мене совманула.
