Бондарчук, -ка, м. Подмастерій бочара.
Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала.
Допомага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Пише було син, що йому не дуже добре допомагаться за дохід з наслідства.
Зраділий, -а, -е. Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Позалякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Напугаться (о многихъ). Так ся позалякували, що навіть єден на другого і не подивиться.
Покаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить.
Покидька, -ки, ж. 1) Негодный предметъ. 2) Заброшенное существо женскаго рода. Я така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач.
Споживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. споживи́ти, -влю́, -виш, гл. Довольствовать, удовольствовать.
Цимбал, -ла, м. Олухъ, балбесъ. Цимбале, цимбале дурний.
