Забавля́ти, -ля́ю, -єш, с. в. заба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. 2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать.
Зачва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Карпульці, -ців, м. мн. Блокъ въ ткацкомъ станкѣ. Cм. начиння.
Кирд, -да, м. Стадо овецъ. Ум. ки́рдик.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у.
Мотови́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ мотовило. 2) Родъ писанки. Ум. мотовилечко.
Органистий, -того, м. Органистъ, играющій на органѣ. Я не органистий — не перебіраю.
Поліг, -логу, м.
1) Низменное мѣсто у рѣки.
2) = покіс.
Рабинин, -на, -не. Рабынѣ принадлежащій. І рабининого сина заступи од нечестивих.
Скупавіти, (-вію, -єш? или: скупави́ти, -влю, -виш?), гл. Встрѣчено въ слѣд. пѣснѣ: На нашеї на вулиці все купалії молодці. Ой нема, нема натупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила. купалий — качественное прилагательное (найкупавший); въ такомъ случаѣ не произошла-ли здѣсь фонетическая замѣна х на к? тогда было-бы: купалий = хупавий — красивый; скупавити — сдѣлать красивымъ, украсить.
