Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Гони́телька, -ки, ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. 3) Шалунья, непосѣда.
Збахта́ти, -та́ю, -єш, гл. Высоко подняться? А рутка ся збахтала, аж по вікна достала.
Кокосом нар. Злобно, искоса. Дивиться кокосом.
Небезпечність, -ности, ж. Опасность.
Придибашка, -ки, ж. Приключеніе, происшествіе. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась — чи не лучилась тобі ізнову яка придибашка, що так довго не було.
Проривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Водиця гребельку прорвала. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.
2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву.
Сталь, -лі, ж.
1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі.
2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки.
