Аксами́т, -ту, м. = Оксами́т. Через улицю перезва нам дороженьку перейшла; а все в злоті, в аксамиті і в червоних чоботях.
Афиня́к, -ка, м. Наливка на черникѣ.
Безсильний, -а, -е. = безсилий. Дужий безсильного давить. вода безсильна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. камень безсильний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ.
Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью.
Гайтта! меж. Гайта.
Ганьбливо нар. = ганебно.
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють.
Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають.
Хвальшувати, -шую, -єш, гл. 1) Поддѣлывать, фальсифицировать. По фальшованих ще за наших прадідів історичніх документах. 2) Лицемѣрить, неискренно что-либо дѣлать. Ти Богу присягала фальшуючи. Ти бачиш, як вони фальшують з нами (ляхи з українцями).
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув.
