Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Ум. Гонча́рик.
Зіхожа́ти, -жаю, -єш, гл. = зіходити.
Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Милува́ння 2, -ня, с. Ласки.
Обпіратися II, -ра́юся, -єшся, сов. в. обіпра́тися, обперуся, -ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.
Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила?
Повпрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (многихъ). Ох вони стали, воли помазали, сірі воли повпрягали.
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика.
Стелюга, -ги, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ.
2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Улічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитать. 2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. 3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити.
