Бідага, -ги, об. = бідаха.
Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. Послав свого візнику попитати дороги.
Дни́ти, дню, дниш, гл. Вставлять дно. Як би той бондарь, що торік днив.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни.
Лебедочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.
Лускане́ць, -нця́, м. Орѣхъ, очень спѣлый, который самъ вылущивается изъ плюски. Cм. лущик.
Напіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. напе́рти, -пру́, -пре́ш, гл. Напирать, напереть. Напор на мня, як дуч на теля. Із-за Дніпра напірає дурний Самойлтич. Як на осиці лист, тремтить млинок од хвилі. Вода напре, — дивись — то вискочив гвіздок, то паля тріснула, то заставку розбило, а далі і знесло млинок.
На́рік нар. На будущій годъ. Бог його знає, що нарік буде.
Посліпнути, -немо, -нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди.
Слобонити, -ся. Cм. слобоняти, -ся.
