Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Вируговувати, -вую, -єш, сов. в. виругувати, -гую, -єш, гл. Изгонять, изгнать кого изъ его владѣній.
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. 2) — духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа.
Нахожалий, -а, -е. Пришлый, захожій. Він не тутешній; у нас таки сіх жидів чимало, а се так якийсь нахожалий, хто його зна, відкіля він.
Полуднувати, -ную, -єш, гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував.
Полумінь, -ні, ж. = полум'я.
Попоміряти, -ряю, -єш, гл.
1) Помѣрять много.
2) Много, долго идти какою либо дорогою. Далекий шлях, панибрати... Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять!
Простягати, -га́ю, -єш, сов. в. простягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене.
Рибачиха, -хи, ж. Жена рыбака.
Утомлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. утомитися, -млюся, -мишся, гл. Уставать, устать, утомиться. Ісус, утомившись у дорозі, сидів на криниці. Сирота втомився, на тин похилився.
