Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легіник

Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГІНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГІНИК"
Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637.
Гателити, -лю, -лиш, гл. Съ жадностью ѣсть, пожирать. А убогий ще й голодний.... як припався гателити. Рудая. І. 30.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3. Вх. Лем. 406.
Заслуже́нник, -ка, м. Заслуженный человѣкъ? Ум. заслуже́нничок. Сину мій, кавалерочку, і сину мій заслуженничку, сину мій страдальничку! Похорон. причитаніе. Мил. 216.
Зумати, -маю, -єш, гл. Сойти съ ума. Вх. Зн. 22.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. Г. Барв. 498. За ліньками нічого не зробив. Харьк. у.
Набі́жний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Свахатися, -хаюся, -єшся, гл. О матеряхъ жениха и невѣсты: вступать въ родство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГІНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.