Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легіник

Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГІНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГІНИК"
Бительня, -ні, ж. Станокъ для трепапанія конопли. Левиц. І. 2.
Дев'ятоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Загорі́лий, -а, -е. 1) Горячій, пылкій, вспыльчивый. 2) Фанатическій. 3) Загорѣвшійся. 4) Загорѣлый (отъ солнца).
Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Порозмежовувати, -вую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ).
Присвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣдиться, удостовѣриться. Присвідчилися, що земля круглобока. Ком. I. 52.
Прохоріти, -рію, -єш, прохорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = прохворіти.
Стернянки, -но́к, ж. мн. Занозы и ранки на ногахъ, происходящія отъ хожденія по жнивью.
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ. Шейк.
Холоднеча, -чі, ж. Стужа, сильный холодъ. У хаті така холоднеча, що аж вовки виють. Мир. ХРВ. 58. Заціпило мені від холоднечі. К. XII. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГІНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.