Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легіник

Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГІНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГІНИК"
Безглуздий, -а, -е. Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Левиц. І. 257. Безглуздий як синиця. Посл.
Боронитися, -ню́ся, -нишся, гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я Божу правду. К. Іов. 57.
Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Напра́ти, -перу́, -ре́ш, гл. Настирать.
Печарка, -ки, ж. = печериця. Угор.
Позотлівати, -ва́ємо, -єте, гл. Истлѣть (о многихъ).
Прозивка, -ки, ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія. Желех.
Цьомкання, -ня, с. Пѣніе птицы крапивникъ, Troglodytes parvulus. Щебече соловейко і своїм голосом криє цьомкання кропив'янки. Мир. Пов. II. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГІНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.