Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Поли одрізуй та плечі латай. Як різцем одрізало. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться.
Крутій, -тія, м. Плутъ. О, не дуже водись з ними, гроші не дуже позичай, бо крутії вони добрі.
Ло́патень, -тня, м. 1) Широкій буравъ для просверливанія отверстій въ ступицѣ колеса. у його язик як лопатень. Онъ болтливъ. 2) Большой и широкій зубъ. Трошки опізнився! — промовив до його Кованько і показав свої лопатні з під губ, сміючись якось ніби зубами.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.
Незичливо нар. Недоброжелательно.
Обписати Cм. обписувати.
Пітканний, -а, -е. Употребляющійся для утка, относящійся къ утку. Це оснівна вовна, а то пітканна.
Помок, мку, м. = помка. Плив без помку. Як би я се все у помку держала! а то ж воно мені не нужне, то й забулось. Cм. помка, помки.
Притемніти, -ніє, гл. безл. Стемнѣть. Тільки що зайде сонце і трохи притемніє.
Прохання, -ня, с. Просьба. На моє прохання.... одгукнулись.
