Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лезо

Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Уман. у. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Харьк. Ум. лізко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЗО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕЗО"
Білуга, -ги, ж. Бѣлуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. білужка. Ув. білужище.
Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Однаковісінький, -а, -е. Совершенно одинаковый.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Придержати, -ся. Cм. придержувати, -ся.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Цвірний, -а, -е. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ). Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕЗО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.