Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовтина

Жовтина́, -ни, ж. Желтизна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТИНА"
Бухикати, -каю, -єш, гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.
Висурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Заплі́тувати, -тую, -єш, гл. = заплітати.
Ме́то, -та, с. Шумъ, гамъ. Собаки таке мето зчинили. Борз. у.
Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. К. МБ. X. 19. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки. Мир. Пов. І. 158 б.
Похнюпий, -а, -е. Опустившій голову, угрюмый.
Приспівнути, -ну́, -не́ш, гл. Пропѣть, припѣть. Да ще притупне ногою і приспівне сі слова, — так її і вразить. Г. Барв. 340.
Протьохкати, -каю, -єш, гл. О соловьѣ: прощелкать.
Трембітанник, -ка, м. Музыкантъ, играющій на трембіті. Шух. І. 29. II. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.