Властиво нар.
1) Свойственно.
2) = власне.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Дити́нка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Закря́кати, -чу, -чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Ум. залі́зце. ,
Зчиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать, производить, произвести, совершать, совершить. Всіх козаків поїла, кормила, по Івасю Вдовиченку похорон і весілля зчинила. — бучу. Поднять шумъ.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Обаринок, -нка, м. Крендель, баранка. Ум. обари́ночок. Як я їла винні япка, ще й обариночки.
Постарчати, -ча́ю, -єш, гл. = постачати.
Цюдою нар. = сюдо́ю.
