Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жменя

Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. ІІ. 84. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. МПр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. К. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. жме́нище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМЕНЯ"
Апо́стольський, -а, -е. Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч.
Вдовець, -вця, м. = удовець.
Водозбір, -збору, м. Бассейнъ. Желех.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо. Харьк. г.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Матро́ський, -а, -е. Матросскій.
Сажовий, -а, -е. Выкормленный въ сажі. Ні, добродію, гуси не сажові, надвірні.
Тріщуватий, -а, -е. = витришкуватий. Вх. Уг. 271.
Увігнати, ужену, -неш, гл. = угнати.
Черне́ць, род. п. черця́, ченця́, мн. ченці́. 1) Монахъ. Ном. № 13445. Чорт не плаче, коли чернець скаче. Ном. Ченці, попи і крутопопи. Котл. Ен. III. 42. 2) Одинокая кегля, стоящая на чертѣ «города» при игрѣ въ скраклі́. КС. 1887. VII. 477. 3) Раст. Actaea spicata L. ЗЮЗО. І. 109. 4) Мі́сяць-черне́ць. Согласно народному опредѣленію: а) календарный мѣсяцъ въ 30 дней, первое и послѣднее число котораго придутся въ постъ, или б) луна, первая и послѣдняя четверть которой придутся въ постъ. Як прийде місяць-чернець, то буде й світові копець. Мнж. 156. Ум. Че́нчик. К. ЧР. 84. Че́рчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖМЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.